- зустрічний
- -а, -е.1) Який рухається назустріч. || у знач. ім. зустрі́чний, -ного, ч.; зустрі́чна, -ної, ж. Людина, яка зустрічається, трапляється кому-небудь на шляху. || Розташований поблизу шляху, яким хто-небудь іде або їде. || Який має протилежний якомусь рухові, якійсь дії напрям. Зустрічний рух. Зустрічні перевезення. || Який дме в обличчя, проти напрямку руху (про вітер). Зустрічне фрезерування.2) Здійснюваний у відповідь на яку-небудь дію, захід і т. ін.••
Зустрі́чна прови́на — в цивільному кодексі – провина потерпілого, яка обумовила виникнення збитку або збільшення його розміру.
Зустрі́чна пропози́ція бірж. — відповідь на пропозицію (оферт), що містить власну пропозицію про умови укладення угоди.
Зустрі́чна торгі́вля — товарообмін між країнами з нерозвинутою банківською системою.
Зустрі́чне викона́ння зобов'я́зань — виконання зобов'язань однією з сторін, яке відповідно до угоди обумовлене виконанням своїх зобов'язань іншою стороною.
Зустрі́чний по́зов юр. — позов, що подається відповідачем до позивача в той самий суд для одночасного розгляду.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.